Після початку повномасштабного вторгнення українці відчули потребу ще сильніше маркувати свою ідентичність. Одним із найяскравіших інструментів цього процесу став гумор, зокрема пов’язаний із національною кухнею.
Він формує нову реальність і нові контексти, допомагає визначити, хто ми є і чому саме такі. Ми жартуємо, щоб подолати страх, відчути спорідненість одне з одним, відволіктися й водночас переосмислити минуле та уявити майбутнє. У ньому ми вже чітко знаємо, як хочемо жити й що споживати.
Гастрономічний гумор об’єднує українців, тримає їх у складні часи та водночас нагадує про важливе: ми чекаємо на звільнення кожного куточка України — кавунової Херсонщини, черешневого Мелітополя, Бердянська з бичками, Донецька з тортом «Шахтарський», капустяної Луганщини та чебуречного Криму з вином.
Оксана АРТЕМЮК
